19 червня р – 31 липня 2014 р.
Художники: Олександр РОЙТБУРД, Сергій БЄЛІК, Ігор ГУСЄВ, Лариса ЗВЄЗДОЧОТОВА, Володимир СТРЄЛЬНІКОВ, Леонід ВОЙЦЕХОВ, Дмитро ДУЛЬФАН, Вадим БОНДЕРО, Мирослав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Любов ТОКАРЄВА, Стас ЖАЛОБНЮК, Сергій ЛИКОВ, Ірина БЄРЄЖКО, Віктор КОЛОСОВ, Ігор ВАРЄШКІН, Сергій ПАПРОЦЬКИЙ, Ірина ОЗАРІНСКАЯ, Антон ЛОГОВ, Альбіна ЯЛОЗА, Микола ЛУКІН, Анна РУСАКОВА, Роман ГРОМОВ, Олег ДIМОВ, Дмитро ЄВСЄЄВ, Олена ДАЦЬО-РАССВЄТНАЯ, Пауль М ВАШКАУ, Мiла ФАТАЛОВА
Куратор: Сергій БЄЛІК, координатор: Олег ДIМОВ
Пейзаж - це реальність дана нам у відчуття. Споглядаючи ландшафт - місцевість, ми рухаємося в часі паралельно з пейзажем. Спостерігаючи пейзаж - картину, відображений простір, ми занурюємося у вічність, бо там часу немає, це є відбита вічність. Тобто час розширився. І це дає можливість зануритися в ідею, в сенс зафіксованої вічності. У природі час лінійний, з пункту А - народження в пункт Б - смерть. Пейзаж - картина зупиняє час. Принцип вільної волі, справедливий для простору зникає в картині. Там є тільки воля автора, його ідея передана поза часом, у вічності, в об'єктивності. Бо природа, ландшафт, ця «об'єктивна реальність» не є реальністю і не є об'єктивністю. Є тільки минуле і майбутнє, а реальність це тільки мить між ними. Час - це те, що знаходиться позаду стрілки і перед стрілкою, одне вже пройшло, а інше ще не настало. А де ж справжнє? А справжнє і є картина яка відобразила цю мить між минулим і майбутнім. Що і є об'єктивністю. А поток життя, темпоральність, суб'єктивний, тому що знаходиться або в минулому або в майбутньому. А справжнього і немає! Тільки мистецтво - відбита ідея, контемпорарі і є справжнє.
Мистецтво стало засобом для вираження уявлення про життя. Живопис переходить від ідеї єдності до ідеї роздробленості, в полотнах відображається роз'єднаність світу, його суб'єктивність і втрата можливості пізнання. Мистецтво висловлює певний світогляд. Розламана, роз'єднана реальність не тільки в природі, а й у людському світі, в ноосфері. Глобалізація тільки підкреслює це явище, самотність у натовпі - нас багато, але кожен сам по собі. Суспільство споживання, пропонує кожному облаштувати свій маленький світ. Мистецтво передає цю суб'єктивну, фрагментарну сутність відносин. Художник представляється розділеним. Реальність роздвоюється, разтроюється, рзмножується. Створюється гіперреалізм подібно фотографічним зображенням, або безмежна свобода, при якій реальність настільки роз'єднана, що зникає повністю і художник конструює свій світ, який є більш актуальним ніж сама реальність.
У живописі темпоральність не прив'язана до суб'єктивного часу. І споглядаючи живопис ми виходимо зі свого часу, занурюємося в відбиту вічність. Якщо час це доля з пункту А - народження, в пункт Б - смерть, то вихід в живопис є вихід зі своєї долі і потрапляння в інший світ, в відбиту автором ідею - вічність. У світ, в якому можна об'єктивно перебувати поза часом, у просторі вічності.
Мистецтво - це відображений простір вічності, філософія життя передана на полотні, об'єктивна вічність. Представлені на виставці твори сучасного мистецтва: живопис, фотографія, об'єкти, відео-арт.
Генеральний спонсор проекту: компанiя «ЮГ фильм»
