МЕТАНОЙЯ. Віктор Сидоренко

23 червня р – 31 липня 2015 р.

МЕТАНОЙЯ

Як ковток повітря під час задухи нам необхіднийпроміжок уразливості.  Як єдина можливість опинитися в чомусь справжньому. У виснажливому пошуку ми наближаємося спершу до жертовності як можливості дотику реальності. Потім – до переосмислення досвіду  близького контакту з довколишнім, як того, що дає можливість зустрічі з чимось інакшим щодо нас самих, з чимось новим щодо наших власних нескінченних проекцій. І далі – до покаяння... Внаслідок прозріння і виявленої в собі короткозорості буття. Ці перші кроки виявилися і стали можливими лише після довгого пошуку шляху до свободи. І це кроки до нового підґрунтя. До перевідкриття сутності. До відчуття реальності іншого майбутнього як відкритого проекту. Врешті – до істинного подолання самотності людської душі.

«Метанойя» – це натяк на те, що за межами ratio суб'єкт перестає бути самодостатнім зі своїми уявленнями про себе самого і про навколишній світ. Коли домагання його розуму обмежує щось, що виходить за межі його пізнання. І стає аж до тактильності відчутно, що пізнання – не єдиний спосіб взаємодії з дійсністю.

Концептуальне рішення проекту показує творчість Віктора Сидоренка такою, що не тільки відповідає на виклик часу, демонструючи гостроту моменту, а й перетворюється на певний метанаратив, який виявляє деякі універсальні антропологічні константи і пропонує бачення того, що відбувається з людиною в умовах мінливої реальності. Розкриває можливість простежити динаміку переходу від одного стану взаємодії з реальністю до іншого. Проступає деяка творчо-послідовна процесуальність, що виявляє, як людина сприймає виклики реальності і як у ній народжується здатність до відповіді.  Прояснює становлення особистості, від людини, яка задає питання, – через людину, яка сприймає відповідь, – до людини, яка відповідає на голос реальності. В тому числі – метафізичної реальності Іншого.

Історія про персонажа, який із самого початку шукає свою вразливість, і, знаходячи її, поступово набуває власного обличчя. Його шлях – це рух до себе, до своєї ідентичності. До правди у стосунках з довкіллям, до правди, яка виходить за межі патернів суб'єктивності і минулих соціальних настанов.

У культурному контексті проект-метанаратив «Метанойя» окреслює контури тієї новизни, яка долає заскорузлі громадські та культурні схематизми, інертність минулих парадигм. Тим самим його можна розглядати як один з прецедентів подолання ситуації постмодерну, і актуалізації досить важливого питання про те, де ми опиняємося внаслідок цього подолання...

Віктор Сидоренко — один із лідерів сучасного українського мистецтва. У 2003 році автор представив Україну на ювілейній 50-й Венеціанській бієнале, виступивши потім спів-куратором і комісаром ряду наступних українських проектів у Венеції. Віце-президент Академії мистецтв України, з 2001 фундатор і директор Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Aвтор об'єктів і фотокомпозицій, також, наукових і публіцистичних праць. 
Час, пам'ять та історія — центральні ідеї проектів художника, екстраполюючих свою поліваріантність і різні прочитання в мову візуальних образів і конструкцій.