Той, що заблукав у часі

Живопис

27 – 31 липня 2012 р.

Живописні послання Володимира Яковця, його складні арт-об’єкти, відео, яке інтригує та перформанс

Черкаський Яковець був одним з найбільш яскравих та найбезнадійніших хворих новим мистецтвом, яке зароджувалося наприкінці 1980-х. Кожна його акція перетворювалася в революційну подію, що підриває підвалини моральності, соц-і «поцреалізму» (до речі, це саме він придумав це слово). Ветерани з місцевого Союзу художників обурювалися, арт-молодь була у захваті та чергами записувалась до «зондеркоманди». Перший в Україні стріт-арт, перші хуліганські арт-об'єкти напроти місцевого обкому, перформанси з голими дівчатами та й без них.

На виставці представлені останні великі серії: «Ідеал», «Блакитна культура», «Мова», «Абетка», «Антики»,«Антики2»,«Відображення». Як кожен митець, що знаходиться в пошуку, Володимир Яковець мислить серіями, як кожен митець постсучасності, він працює із вторинними образами, які вже раз відбилися в фото-відео-глянцевій свідомості. Фотографія римського скульптурного портрета переноситься на полотно, прописується, покривається «інформаційним шумом» цивілізації, компонується з десятками таких саме прототипів в гіпермонументальне панно. Відчуваєш себе на будівництві Вавилонської вежі, але апокаліпсису боятися не слід – фронтальну стіну Володимир Яковець покриє рятівними мантрами мовою глухонімих. Всі один одного зрозуміють, всі будуть врятовані – метру не подобається, коли жахають Кінцем світу.